я все- таки пішла...
 

...правильнше:вн мене вигнав. ми вдягались, щоб пти надвр. спшили, я перш нж помняти памперс малому, вдягалась сама. мен залишалось ще 5 хв. вдягатись, а мого чоловка взбсило, чому це я залишила його з малим. почав обзивати, кидати не пригадую чим. я не реагувала. це остаточно вивело його з себе. вн почав мене бити. я з злост взяла журнальний столик гримнула його об стну. не могла я ж проти нього виступити- 100кг проти 59.. тод його терпння лопнуло вн сказав мен забиратись геть. я вже це чула не вперше, тому думала, що йому перейде. проте на наступний день ще наступн дн вн твердив, що я йому не потрбна, що вс його бди через мене. потм було тяжке пакування речей. ледве за 1,5мсяця вн вддав мен комп"ютер.тепер я на квартир.дякую Богу, що допомагають батьки.важко , не хочу брехати, АЛЕ Я ЩАСЛИВА, ЩО ТАК СТАЛОСЯ. Я Б НАПЕВНО САМА НЕ ЗВАЖИЛАСЬ НА ТАКИЙ КРОК.дуже дякую, тим хто радив мен пти ( то була тема: природн планування см"-можливе? ) особливо дякую двчин з Львова.кожен ма право на щастя. Я!!!!!!!!! :D